В Інституті нацпам'яті розповіли, чи планується декомунізація монумента "Батьківщина-мати"

В Інституті нацпам'яті розповіли, чи планується декомунізація монумента "Батьківщина-мати"

Директор Інституту національної пам'яті Антон Дробович допустив декомунізацію монумента "Батьківщина-мати", який вінчає головний будинок Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Згідно з вимогою закону, монумент «Батьківщина-Мати» підлягає декомунізації. Зі щита планують зрізати герб СРСР і нині обмірковують як це краще зробити та чим затулити новоутворену шестиметрову діру. 

Він уточнив, що до карантину зустрічався з активістом, який є фахівцем з висотних робіт. Той розповів, що його компанія готова взятися за демонтаж і залучити меценатів, які б профінансували роботи, якщо потім поставлять табличку з інформацією, що це було зроблено за їх участю.

"Кабінет міністрів повинен дати розпорядження (або повинен бути наказ Міністерства культури і інформаційної політики) на цю тему, відповідно тоді у Національного музею історії України у Другій світовій війні з'являться правові підстави починати цю історію. Тому що сам монумент розташований на території музею", - повідомив керівник інституту.

Далі, за його словами, повинен бути розроблений проект, він повинен пройти державну експертизу.

"Потрібно виділити кошти. Все це може бути профінансовано або державою, або благодійниками. Очевидно, що зараз в умовах карантину навряд чи буде державне фінансування на демонтаж, тому що треба життя людей рятувати. Це можливо і технічно, і політично", - підкреслив Дробович .

Він каже, що демонтаж може обійтися в кілька мільйонів гривень.

За систематичні образи в інтернеті можуть посадити – ЄСПЛ визнав допустимим реальне ув’язнення

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі Kunstelj v. Slovenia (заява №5257/22), підтвердивши, що свобода вираження поглядів не поширюється на систематичне поширення наклепу, образ та тривале переслідування інших осіб в інтернеті. Суд визнав, що засудження заявника до шести місяців позбавлення волі не порушило статтю 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Олег Горецький і медіація: як навчитися вирішувати конфлікти без суду, нервів і зіпсованих стосунків

Кожен із нас хоча б раз опинявся в ситуації, коли звичайна суперечка виходила з-під контролю. Розмова з сусідом про паркан переростала в багаторічну ворожнечу, ділові партнери переставали чути одне одного, а сімейна сварка затягувалася так, що причина давно забулася — а образа лишилася. Ми втягуємося в протистояння майже несвідомо, а виходити з нього доводиться довго, дорого й болісно. Про те, як діяти в таких ситуаціях розумно й без втрат, докладно розповідає практикуючий медіатор і кандидат юридичних наук Олег Горецький у книзі «Сам собі медіатор». Ідейне підґрунтя цієї роботи автор виклав ще в матеріалі «Конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок», і саме звідти виростає головна ідея видання.

Дешевше домовитися: чому підприємцю і юристу вигідніше медіація, ніж суд

Будь-який власник бізнесу, який хоч раз проходив повний судовий цикл, знає це відчуття: витрачені місяці, гонорари, нерви — а спір усе одно закінчився не так, як хотілося, і ще й зіпсував стосунки з партнером, працівником чи клієнтом. Книга «Медіація: Український досвід і Європейський вибір» пропонує подивитися на конфлікт інакше — не як на бій, який треба виграти, а як на задачу, яку вигідніше розв'язати.